Пріоритетні завдання на 2017/2018 навчальний рік:

1.Організувати роботу педагогічного колективу на забезпечення системного підходу до охорони життя і збереження здоров’я дітей раннього та дошкільного віку, шляхом створення безпечного розвивального середовища та налагодження системи роботи з безпеки життєдіяльності з педагогами, дітьми і батьками.

2.Продовжувати роботу по вихованню у дітей патріотизму, ціннісного ставлення до рідної землі та українського народу.

3.Забезпечення цілісного підходу до формування мовно-мовленнєвої компетенції дошкільників, зокрема удосконалюючи різні форми роботи з грамоти.

4. Продовжувати роботу по забезпеченню реальної наступності та безперервності між дошкільною та початковою ланками, розробки і впровадження оптимальних технологій виховання та навчання, нових підходів до змісту пропонованих дошкільникам знань, які включають її особистий, індивідуальний досвід взаємодії з навколишнім світом та результати попереднього навчання і виховання.

5.Реалізація Базового компонента дошкільної освіти забезпечується програмами Українське дошкілля авт.-упоряд. Білан О.І., (лист МОНмолодьспорту України від 09.12.2011 №1/11-11601).

-Розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» (доопрацьованої та доповненої), кер. Жеброковський Б.М. (затверджено наказом МОНмолодь спорту від 21.05.2012р. №604)

6.Продовжувати планувати навчально-освітню роботу з дітьми у 2017-2018 навчальному році

а) комбінована форма - перспективно-календарне планування;

б) за режимними моментами;

в) блочно-тематична технологія (одна тема на тиждень).

дошкільного закладу на початку нового

Завдання на оздоровчий період 2017-2018 навчального року

1. Продовжувати створювати умови, що забезпечують охорону життя і здоров’я дітей,  попередження захворюваності та травматизму.

2. Реалізувати систему заходів направлену на оздоровлення і фізичний розвиток дітей, їх етичне виховання, розвиток допитливості і фізичної активності, формування культурно - гігієнічних і трудових навичок.

3. Продовжувати створювати умови для ефективного оздоровлення дітей улітку шляхом загартовуючи процедури, та шляхом впровадження сучасних освітніх технологій.

4. Здійснювати педагогічну і санітарну просвіту батьків з питання виховання і оздоровлення дітей в літній період.

 5. Активізація взаємодії з батьками з питання забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах навчального року.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні поставив перед педагогами основне завдання – виховати особистість, яка успішно діє в різних життєвих ситуаціях. А здатність швидко адаптуватися до нових соціальних умов безпосередньо залежить від комунікативних умінь та  навичок, достатній рівень яких дає змогу самореалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточенні.

Істотним чинником соціального розвитку дитини є мовлення як засіб спілкування. Але вміння розмовляти не дається просто так – мови треба навчити. Саме тому педагоги нашого дошкільного закладу, плануючи та проводячи роботу по ознайомленню з навколишнім та розвитку мовлення , особливу увагу звертають на те, щоб дитина якомога більше розмовляла – з вихователем, з однолітками, удвох чи в мікрогрупах.

Центральною фігурою освітнього процесу нашого закладу є дитина – мовленнєва особистість. А заради її мовленнєвого розвитку вихователі  постійно працюють над створенням сприятливого розливального середовища, забезпечують життя дітей в здоровому природному середовищі та їх спілкування з такими людьми, об’єктами, предметами побуту і явищами природи, які і поповнюють враження про довкілля. Розвивають цікавість, а відтак , – і мовленнєву активність.

Вихователі роблять все для того, щоб середовище було розвивальним і комфортним, створюють умови, в яких дитина зможе дозувати свою мовленнєво-комунікативну діяльність, а саме:

·              встановлювати мовленнєву взаємодію з бажаними для неї партнерами;

·              визначати час, тривалість контактів;

·              перемежовувати розширення партнерів у спілкуванні з усамітненням.

Педагогічний процес будуємо так, щоб дитина не тільки дослухалась до вихователя, а й висловлювала свою думку, прагнула її довести, переконливо аргументувати, не боячись ні власної помилки, ні критики дорослого.

Педагоги використовують різні форми і методи роботи: ігри, проблемні ситуації, заняття. Вихователі всіх груп працюють над завданнями, націленими на збагачення словника, навчання граматично правильного мовлення, зв’язного висловлювання, розвитком поетичної чутливості до краси рідної мови.

Вихователі використовують широкий комплекс навчально-виховних впливів, куди входять різні види роботи: музика, художнє слово, ігри, проблемні ситуації, театральні і лялькові вистави, у тісному взаємозв’язку подають матеріал з різних розділів Базової програми розвитку дітей дошкільного віку „Українське дошкілля”, поєднуючи кілька видів діяльності, тобто заняття носять інтегрований характер.

Щоб навчити дітей оперувати своїми мовними знаннями , виховати ініціативну особистість з високим рівнем мовленнєвої творчості, вихователі в роботі використовують різні методи та прийоми, зокрема:

·              лексичні та мовленнєві вправи;

·              мовленнєві логічні задачі;

·              інтерактивні методи.

Діти мають достатній рівень знань:

·              малюки раннього віку комунікативні, мають елементарні навички культури мовлення, розмовляють відповідно до вікових особливостей, уміють відповідати реченням, появляють бажання спілкуватися, знають багато забавлянок, віршів, пісеньок.

·              діти ІІ молодшої групи розрізняють слова за звуковим складом, виділяють перший звук у слові, вживають у мовленні різні частини мови, узагальнюючі поняття. Без нагадування дорослого прощаються, вітаються, вступають у невимушену розмову  як з дорослими так і з  однолітками, будують самостійні короткі  відповіді-розповіді, складають коротенькі оповідання з допомогою дорослих.

·              діти середнього дошкільного віку вміють добирати синоніми, антоніми, узагальнюючі слова. Самостійно розповідають 2-3 казки на пропозицію дорослого, знають і виразно читають напам’ять 5-6 віршів, показують фрагменти вистав.

·              мова дітей старшого дошкільного віку багата прикметниками, складнопідрядними реченнями,  ведуть діалог з власної ініціативи і на запропоновані теми, самостійно, послідовно складають розповіді-описи та творчі розповіді з опорою на наочність та по пам’яті, вміють формувати питання, відповідати на них, описують коротко предмети, розповідають вірші, лічилки, співають пісень.

Велику роботу по розвитку мовленнєвих здібностей дітей старшого дошкільного віку проводить Симоненко С.М. Педагог зібрала та систематизувала свій досвід роботи на тему: „Формування комунікативно-мовленнєвої компетентності старших дошкільників”. Вона проаналізувала, систематизувала і впровадила в практику найбільш ефективні методи і прийоми роботи з дітьми, дослідила гру  - як домінуючу форму організації навчально-виховного процесу. ЇЇ розробка системи по формуванню комунікативно-мовленнєвої компетентності старших дошкільників та дидактичних ігор і вправ стала в нагоді всі вихователям старших груп.

Важливе місце в навчально-виховному процесі відводиться народознавчій роботі. Вихователі ставлять перед собою такі завдання:

·              розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якомога глибше пізнати свій народ, свої корені;

·              формувати стійкий інтерес до народознавчої матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити використовувати його в побуті;

·              прищеплювати елементарні трудові  навички, пов’язані з народними ремеслами (вишивати, розписувати писанки, виготовляти різні іграшки).

Виховні завдання , які ставлять перед собою педагоги закладу мають на меті прищеплення дітям насамперед любові до рідного краю, до землі своїх предків, до рідної мови, оселі, до батьківщини, почуття гордості за свій народ.
   
Вихователями та батьками зібрано матеріал про історичне минуле та сьогодення нашої країни. Час від часу проводяться екскурсії до музею, на підприємства рідного міста, екскурсії на природу. В усіх вікових групах облаштовані куточки народознавства. Національна символіка молодшої, речі домашнього вжитку наших прадідів виховують у дітей не тільки почуття гордості за рідний край, а й сприяють їх духовному збагаченню,  порівнюючи предмети старовини з їх сучасними аналогами  діти вчаться міркувати, аналізувати, фантазувати.

Важливого значення надаємо екологічній освіті дошкільнят. Адже дитинство – найбільш сприятливий період для розв’язання завдань екологічного виховання. Маленька дитина пізнає світ із відкритою душею й серцем. Яким буде її ставлення до цього світу, чи навчиться вона бути господарем, який любить і розуміє природу – залежить від її виховання в сім’ї і дитячому садку. Усе, чого діти навчилися у дитячому садку, які вміння й навички опанували – буде доброю основою для подальшого життя. Саме тому педагоги дошкільного закладу ставлять перед собою такі завдання:

·              виховання любові, чуйності, доброзичливого ставлення до об’єктів природи;

·              виховання потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу і гармонію;

·              розвиток інтересу, прагнення до пізнання природи;

·              виховання культури поведінки;

·              формування здатності та вміння піклуватися про природні об’єкти та своє здоров’я.

Основними формами керівництва і контролю за виконанням програмових вимог з розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім є безпосереднє спостереження за роботою вихователів на заняттях, спілкування з дітьми, перегляд та затвердження перспективних планів, надання педагогам відповідної методичної допомоги, узагальнення та систематизація перспективного педагогічного досвіду.

Колективний перегляд різних видів діяльності в дошкільному навчальному закладі є однією з форм роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників з різним рівнем освіти, стажем педагогічної діяльності

Змалку вчаться дошкільнята про красу довкілля дбати

ЛІТО

ЛІТО

27 жовтня 2018року в старшої групі " Ромашка"  було проведено колективне малювання " Осінне сонечко"